Alpino (1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Альпіно»
Alpino
Італійський ескадрений міноносець «Альпіно»
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Сольдаті»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Порт приписки Палермо
На честь альпійських стрільців
Корабельня Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Анкона
Закладено 2 травня 1937 року
Спущено на воду 18 вересня 1938 року
Введено в експлуатацію 20 квітня 1939 року
На службі 19391943 роки
Загибель потоплений британською авіацією в бухті Ла-Спеція
19 квітня 1943 року
Бойовий досвід Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля мису Матапан
Бій біля мису Спартівенто
Операція «Грог»
Битва у затоці Сидра (1941)
Битва у затоці Сидра (1942)
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 850 тонн (стандартна)
2 580 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,2 м
Висота 4,35 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Beluzzo
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 50 000 к.с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 2 200 миль (3 540 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 215 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 2 × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
48 мін
Зенітне озброєння 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935

«Альпіно» (італ. Alpino) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Сольдаті» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

«Альпіно» був закладений 2 травня 1937 року на верфі компанії Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti в Анконі. Спущений на воду 18 вересня 1938 року, 20 квітня 1939 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Довоєнна служба

[ред. | ред. код]

Після вступу у стрій «Альпіно» був включений до складу 13-ї ескадри есмінців кораблі «Гранатьєре», «Фучільере» та «Берсальєре».

У 1939 році він здійснив походи до берегів Північної Африки та Додеканеських островів.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, супроводжував власні та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

9 липня 1940 року есмінець брав участь у бою біля Калабрії[1]

27 листопада 1940 року у складі 13-ї ескадри брав участь в бою біля мису Спартівенто[2].

Під час бою біля мисів Матапан 27-29 березня прикривав пошкоджений лінкор «Вітторіо Венето» від атак ворожих літаків.

15 квітня 1941 року, під час супроводу конвою, есмінець атакував нерозпізнаний підводний човен. 10 жовтня надавав допомогу теплоходу «Дзено», важко пошкодженому ворожим торпедоносцем.

Під час першої битви у затоці Сидра 17 грудня 1941 року «Альпіно» входив до складу З'єднання дальнього прикриття адмірала Анджело Якіно.

Під час другої битви у затоці Сидра 22 березня 1942 року «Альпіно» діяв у складі 3-ї дивізії крейсерів адмірала Анджело Парона. Уночі після бою вн отримав наказ йти на допомогу есмінцю «Ланчере», який тонув, але через сильний шторм сам ледве міг рухатись і зумів врятувати лише декількох чоловік з екіпажу «Ланчере».

Навесні-влітку 1942 року «Альпіно» був приданий 8-й дивізії крейсерів, яка базувалась в Наварині, і здійснював виходи в море для супроводу конвоїв. 3 серпня брав участь у порятунку членів екіпажу теплохода «Монтевізо», потопленого британським підводним човном.

В ніч з 18 по 19 квітня 1943 корабель був на стоянці в порту Ла-Спеція, коли місто піддалося руйнівному бомбардуванню 170 літаків бомбардувальної авіації Королівських військово-повітряних сил[3]. Кілька разів у корпус «Альпіно» влучали запалювальні бомби, які екіпаж спромагався загасити. Нарешті одна з бомб влучила в артилерійський льох корабля й від колосального вибуху «Альпіно» був підкинутий у повітря й швидко затонув в акваторії порту[4]. Переважна більшість особового складу загинула під час бомбардування, лише незначній кількості вдалося врятуватися та дістатися берегу.

Незабаром есмінець було піднято, але до строю не введено. 24 квітня 1945 затоплений Німеччиною в Генуї через загрозу захоплення союзниками, знову піднято і в 1946 розібраний на брухт.

Виключений зі списків флоту 18 жовтня 1946.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Battle of Britain July 1940. Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 21 квітня 2020.
  2. German Raiders, November 1940. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  3. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Le Operazioni Navali nel Mediterraneo. Архів оригіналу за 18 липня 2003. Процитовано 8 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. IV: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 10 giugno 1940 al 31 marzo 1941, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1959.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina dall'8 settembre alla fine del conflitto, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1971.
  • Pier Paolo Bergamini, Le forze navali da battaglia e l'armistizio in supplemento «Rivista Marittima», nº 1, gennaio 2002. ISSN 0035-6984.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. V: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 1º aprile 1941 all'8 settembre 1943, Roma, USMM, 1960.
  • Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella Seconda guerra mondiale, Milano, Mondadori, 1987.
  • Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
  • Giorgio Giorgerini, La battaglia dei convogli in Mediterraneo, Milano, Mursia, 1977.
  • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1